Поширені помилки в укладанні договорів: рекомендації для підприємців

Договір — фундамент будь-яких ділових відносин. Проте більшість підприємців замислюється над його змістом лише тоді, коли суперечка вже виникла. Переважна частина господарських спорів в Україні зумовлена не свідомими порушеннями, а помилками, допущеними ще на етапі підготовки та підписання документа. Недостатня уважність до формулювань, ігнорування законодавчих змін або сліпе копіювання застарілих зразків — усе це перетворює потенційно надійний правовий інструмент на джерело ризиків.

Нова законодавча реальність

З 28 серпня 2025 року набрав чинності Закон України № 4196-IX, що фактично скасував Господарський кодекс. Відтепер договірні відносини між підприємцями регулює виключно Цивільний кодекс — насамперед глави 52 і 53 (ст. 626–654 ЦК). Договір вважається укладеним лише після погодження сторонами всіх його істотних умов: предмета, ціни та строку виконання (ст. 638 ЦК).

Ця зміна має практичне значення: застарілі шаблони з посиланнями на норми скасованого ГК ослаблюють правову позицію сторони у суді. Крім того, з ліквідацією господарського судочинства спори між підприємцями розглядають загальні суди за правилами ЦПК — а отже, стандарти доказування та тлумачення умов договору суттєво змінились.

Найпоширеніші помилки

1. Нечіткий або розмитий предмет договору. Формулювання «надання консультаційних послуг» чи «виконання робіт» без конкретизації обсягу, очікуваного результату та критеріїв якості — пряма дорога до спору. Суд тлумачитиме умови на підставі ст. 213 ЦК, виходячи із буквального значення слів і загальних засад добросовісності. Результат може виявитися непередбачуваним для обох сторін.
2. Плутанина зі строками. Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» і «термін» мають різний правовий зміст у ЦК. Якщо строк виконання не визначено, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК кредитор може пред'явити вимогу в будь-який час, а боржник зобов'язаний виконати зобов'язання протягом семи днів. Це нерідко стає підставою для нарахування штрафних санкцій, яких сторони не очікували.
3. Відсутність порядку приймання результату. Особливо критично для договорів підряду та надання послуг. Без чітко прописаних критеріїв якості, строків підписання актів і наслідків ухилення від прийняття замовник отримує інструмент для затягування оплати. Підрядник, у свою чергу, ризикує не довести факт належного виконання.
4. Ігнорування форс-мажорних застережень. В умовах воєнного стану це питання набуває особливої гостроти. Без відповідного пункту в договорі та своєчасного повідомлення контрагента сторона, що не виконала зобов'язання через непереборні обставини, несе повну цивільно-правову відповідальність. Торгово-промислова палата України видає сертифікати форс-мажору, проте лише за наявності відповідного договірного застереження.
5. Некоректні або відсутні умови про відповідальність. Штрафи, пеня та відшкодування збитків мають бути прямо передбачені договором або законом. Якщо умова про пеню не зафіксована письмово, суд відмовить у її стягненні незалежно від того, чи є порушення очевидним. Розмір збитків потрібно буде доводити документально — на практиці це вкрай складно без попередньо погодженої методики.
6. Підписання договору неуповноваженою особою. Якщо від імені юридичної особи договір підписує представник без належної довіреності або менеджер, повноваження якого не підтверджені статутом, такий правочин може бути визнано недійсним. Перевірка повноважень контрагента у відкритих реєстрах — обов'язковий крок перед підписанням.

Чеклист перед підписанням

Перш ніж підписати договір, перевірте такі ключові пункти:

• предмет визначено конкретно, з описом очікуваного результату;
• строки виконання кожного зобов'язання зафіксовані окремо;
• ціна зазначена і цифрами, і прописом без розбіжностей;
• порядок приймання-передачі та підписання актів чітко прописаний;
• передбачено відповідальність за порушення: штраф, пеня, збитки;
• є застереження про форс-мажор і порядок повідомлення контрагента;
• визначено підсудність і порядок вирішення спорів;
• перевірено повноваження особи, що підписує документ.

Окремий ризик: усні домовленості та переписка

Поширена практика — погоджувати умови в месенджерах, а потім підписувати договір «для галочки». Відповідно до ст. 207 ЦК правочин, що потребує письмової форми, вважається вчиненим лише у разі підписання документа. Переписка в Telegram або Viber може слугувати доказом у суді, однак не замінює договір і не надає стороні тих прав, які виникли б із належно оформленого документа. Особливо це стосується умов про ціну та строки — саме їх найчастіше «уточнюють» в листуванні після підписання.

Коли без фахівця не обійтися

Деякі категорії договорів потребують не просто уважного читання, а глибокого правового аналізу. Це стосується угод про відчуження нерухомості та корпоративних прав, довгострокових контрактів з іноземними партнерами, договорів про надання виключних прав або ліцензій, а також будь-яких угод із умовами відстрочення платежу понад 180 днів.

Кваліфіковані юридичні послуги в таких випадках — це не додаткова стаття витрат, а інвестиція, що окупається. Адвокат або юрист перевірить контрагента за відкритими реєстрами, виявить приховані ризики, підготує редакцію договору, що реально захищає ваші інтереси, та представить вас у спорі, якщо до нього дійде.

Підписуйте лише ті договори, кожна умова яких є для вас зрозумілою — це головне правило захисту бізнесу в будь-яких умовах.